Виктор Янукович:

Я, Виктор Андреевич, буду Вас постоянно информировать по тем направлениям, по которым у нас есть достаточно серьезные просчеты

Шановний Вікторе Андрійовичу, шановні учасники наради, лише те, що ми повернулися до практики спільно в одній аудиторії виробляти шляхи розв’язання найважливіших проблем, свідчить про розуміння і президентської, і виконавчої гілками влади важливості консенсусної політики.

Така політика сьогодні потрібна Україні, бо поляризація лише підгодовує популізм. Почавши зі злободенних, наболілих економічних проблем, я впевнений, ми перейдемо до реалізації більш перспективного і широкого плану об’єднання суспільства. Ми разом будемо шукати підтримку для наших ініціатив в тих суспільних групах, які, здавалося, мають дуже мало спільного між собою, які завжди, протиставляли, але які можна і треба об’єднати, насамперед, питаннями підвищення стандартів життя в країні і толерантністю до думок і позицій кожного.

Наша сьогоднішня розмова – добрий приклад того, що український політикум може виробляти спільне бачення, вирішення питань без непотрібної агресивності, без поборювання одні одних, без популізму. Такий підхід – це рецепт успіху, рецепт ефективної державної політики. Іншими словами, я переконаний, без консолідованої влади неможлива єдність країни, а саме єдність держави і суспільства є нині нашою вищою метою.

Що стосується завдань виконавчої влади у процесі об’єднання, через призму якого ми повинні сьогодні дивитися на кожен наш крок, то вона має бути дієвим інструментом для підвищення рівня життя людей, а не таким собі розподільником, де у відомій казці виглядає так: тому дам – він дрова рубав, тому дав – він воду носив, а тому не дам і т.д.

Шановні колеги, дуже важливо, щоб ми з вами говорили відверто в такому складі, бо керованість виконавчої вертикалі на всіх рівнях – це запорука того, що наші плани не залишаться лише розмовами, бо не може так продовжуватися, що в якихось областях чи районах будуть наші, їхні, ваші і т.д. керівники. Треба, щоб ми спільно несли відповідальність.

Я дивлюся на посмішки в залі, я тут вже півтори години за цим спостерігаю, і я впевнений, Вікторе Андрійовичу, в тому, що як тільки ми зробимо ревізію виконання доручень Президента, виконання рішень Уряду, ревізію рішень, які приймаються на місцях на рахунок виконання державної політики, ми отримаємо відповідь, хто чого вартий, і хто як відноситься до своїх державних обов’язків. І тоді розмова вже буде іншою. Я впевнений в тому, що ми досить швидко застосуємо систему, яка буде контролювати рішення вертикалі виконавчої влади.

Я вважаю, шановні колеги, що ми з вами повинні консолідовано розділити ті недоліки і прорахунки, які є в нашій з вами спільній роботі, і, як кажуть, це буде обов’язково зроблено і справедливо зроблено. І я, Вікторе Андрійовичу, буду Вас постійно інформувати по тих напрямках, з яких ми сьогодні маємо досить серйозні прорахунки, не зважаючи на те, який це буде регіон, яке це буде міністерство чи відомство.

Державні люди, які спільно працюють на державний інтерес, які разом працюють на довготривалу українську перспективу, тільки так повинні відноситися до своїх обов’язків. Я не просто так порушив саме цю проблему. В контексті нашої сьогоднішньої розмови варто запитати, чому в одних регіонах виконуються доручення Президента і Уряду щодо ціноутворення, а в інших – просто ігноруються. У нас є моніторинг, як ця робота проводилася.

Я хочу сказати, що ми з вами вже найближчим часом підійдемо до розгляду питань, наприклад, як використовуються повноваження регіонів щодо збору податків, чому різниця є в місцевих бюджетах в регіонах, ми з вами зробимо спільно ці висновки.

Тому я хотів би, щоб сьогодні ми поглянули на моніторинг цін і різниця в темпах їх зростання між регіонами лише за жовтень, ми з вами це побачимо, 15-20%. Чому це так? Відповідь на це питання лежить виключно в площині розбалансованості виконавчої вертикалі влади. Є питання і до аграрного блоку Уряду, до бізнесових і громадських структур агропромислового комплексу. Свого часу олійно-жирова, наприклад, промисловість зміцніла саме завдяки безпрецедентній державній політиці. Ми з вами це добре знаємо.

А сьогодні олійно-жировий бізнес „віддячує” в лапках державі - монопольно підвищуючи ціни на продукт першої необхідності. І тут, коли я чув доповідь Голови Антимонопольного комітету, я хотів би сказати, що ви не повинні лише констатувати факти, чому це так сталося, але ви повинні діяти, Олексію Олексійовичу, і передбачати ситуацію, ви не статисти, ви – орган виконавчої влади. Я досі не отримав від економічного та аграрного блоку Уряду пояснень, чому в Україні, яка експортує олію, внутрішні ціни на неї вищі, ніж в країнах, які навпаки – імпортують олію з України?

Не перший рік ми говоримо про організацію прозорого аграрного ринку. Я пам’ятаю, Вікторе Андрійовичу, як Ви ще на початку 95-го року організовували перші біржові торги зерном в приміщенні Національного банку України і те, що Ви сьогодні казали, я абсолютно з Вами згоден, що це недолік часу, який ми не використали для того, щоб організувати, дійсно, біржову торгівлю в аграрному секторі економіки, і, перш за все, хлібом. Тому, що держава, яка посідає 7 місце в світі, повинна, перш за все, навести порядок у себе всередині. І доти, поки біржова торгівля зерном практично відсутня, це неможливо зробити.

Хто, як не аграрний блок Уряду разом з місцевою владою, а також бізнесовими, громадськими структурами має організувати прозорий аграрний ринок без кон’юнктури, без ажіотажів попиту і сплесків цін?

Відчуваються також негативні наслідки так званої „лібералізації імпорту”, запровадженої в 2005 році.

Сьогодні у нас досить високі ціни на зерно, борошно, олію, м’ясо. Чому не йде прозорий імпорт цієї продукції для стабілізації ситуації на ринку? Чому продовжується, хоч і в менших розмірах, контрабанда м’ясопродуктів сумнівного походження і якості? Хоча мені давали довідку, що вона значно зменшена, але цього не повинно бути. Це не досягнення, це – недолік.

Це стосується і експорту. Вважаю, що ми правильно зробили, коли запровадили обмеження на експорт, але це може бути тільки тимчасовим явищем і це не може бути системою.

Реалізаційні ціни на зерно, і особливо, на пшеницю, значно зросли. І сьогодні головне, що ми повинні з вами зробити – забезпечити, щоб країна була з хлібом. Як цього досягнути? Ми з вами багато кроків робили разом. І найближчим часом ми повинні визначитись, відпрацювати до кінця цього року таку програму, яка б враховувала всі ті недоліки, які у нас є, і запровадити дійсно системний підхід. Ми не можемо забувати, як в 2002 р. багато зерна було вивезено за безцінь за кордон, а в наступному році, коли стався великий неврожай, ми змушені були імпортувати пшеницю за світовими цінами. Від цього заробив гроші бізнес, але втратила держава і люди.

Ми не можемо спокійно дивитися на такі ігри. Ми вже тривалий час говоримо про недостатню активність на споживчому ринку Антимонопольного комітету України. Країні давно потрібні відпрацьовані форми й механізми цивілізованого ринкового коригування цін, зумовлене тенденціями світового ринку чи іншими об’єктивними обставинами. Очікування, що ринок сам все врегулює обернеться зниженням рівня життя громадян, особливо малозабезпечених верств населення. Такого допустити не можна.

Все, що я сказав стосовно продовольчого ринку, у значній мірі стосується і цін на нафтопродукти та газ, які формуються поза межами країни. І завдання Уряду зробити все можливе, щоб пом’якшити вплив зовнішніх чинників. І ми намагаємось це робити. Зверніть увагу, в цьому році співвідношення середніх цін на нафтопродукти в Україні до світової ціни на нафту нижче, ніж було в попередніх роках. Безумовно, це результат впливу стримуючих заходів.

У такому ключі ми працюємо по газу. Ми ведемо переговори з „Газпромом” Росії, щоб ціна на газ на наступний рік була прийнятна для України, щоб вона формувалась ясно і прозоро. І в цьому напрямку зараз працює і Уряд, і Президент. Я в середу відповідно до доручення Президента дав доручення Міністру палива і енергетики Бойку Ю.А. провести переговори і вийти на рішення з цього питання.

Водночас хотів би відзначити, що в загальній динаміці і в структурі цін на російський газ Україна серед європейських країн займає вигідну позицію, і ми спільно будемо намагатися її втримати. Але об’єктивна закономірність така, що ціна на газ для України буде наближатись до світової. Ми маємо робити все, щоб вжити заходів, які б полегшили адаптацію нашої економіки і бюджетів домогосподарств до нових цін. Ця проблема особливо актуальна для житлово-комунального господарства, для хімічної та металургійної промисловості.

Серйозна проблема полягає в тому, що у нас немає наступності в ціновій експортній, споживчій політиці та економічній політиці загалом. Кожен Уряд намагається починати з чистого аркушу, відкидаючи будь-які напрацювання попередників. Тим часом цінова політика у значній мірі зумовлена станом нашої економіки, яка потребує серйозних структурних змін. Але чи можна це зробити без достатньої підготовки, належного законодавчого забезпечення, консолідації всіх гілок влади, підтримки регіонів?

Півроку наш Уряд витратив на усунення системної кризи. Тільки приступив до розробки програми реформ, як знову поринув у вир політичної боротьби. Більш як на півроку зупинено законодавчий процес у розв’язанні нагальних проблем економіки, серед яких цінове регулювання, енергозбереження, інвестиційна та інноваційна діяльність. І цьогорічна інфляція – лише лакмусовий папірець, який показує, як важливо для країни мати стабільну економіку, прогнозовану політику і консолідовану владу.

Я цілком згодний з висновками, які зробив Володимир Семенович Стельмах, і надіслав їх до Уряду. Та і ми всі знаємо, як впливає політична ситуація на економіку держави. Не хочу пророкувати погане, але, якщо у владних структурах не буде єдності, за якою стоїть спільна відповідальність, ми завжди будемо гасити пожежі і шукати винних.

Я вже говорив і хотів би повторити сьогодні ще раз. Реалізація курсу України на високі стандарти життя людей і на забезпечення прав та свобод людини не повинна залежати від тієї чи іншої конфігурації сил у парламенті. Для ідей економічного процвітання та демократії нема ідеологічної альтернативи. Цей курс має бути незмінний.

Можуть змінюватися уряди, але не може змінюватись генеральна політична лінія держави. Саме тому ми пропонуємо серед найперших законів, що будуть прийняті новою Верховною Радою, прийняти врешті-решт Закон “Про засади зовнішньої і внутрішньої політики України”. На засіданні Кабінету Міністрів в середу ми назвали три основні причини, що призвели до зростання цін та соціальної напруги. Це популізм, незавершеність реформ, висока залежність від глобальної кон’юнктури та певна ізольованість України від процесів глобалізації, політична нестабільність. Це ті загрози, ті виклики, які, як старий мотлох з хати ми маємо викинути у процесі радикальної модернізації нашої держави.

Тому нам так важливо зараз продовжити цю модернізацію, яку ми, Вікторе Андрійовичу, разом з Вами розпочали. Нам потрібно більш активно інтегруватися в світовий ринок, а не витрачати сили на внутрішні чвари. Наша політика має бути економічно раціональною, ми повинні знаходити порозуміння, компроміс, бо особливо останні місяці цього року ще раз показали: протистояння між гілками влади - страшна ерозія, що розвалює сам фундамент держави.

Тому завершу тим, з чого розпочав. Без консолідованої влади неможлива реалізації проекту економічно сильної демократичної України. І я ще раз закликаю, шановні колеги, до об’єднання зусиль у вирішенні найважливіших проблем сьогодення та розраховую на порозуміння між нами і між нашими співгромадянами.

Дякую за увагу.

(Стенограма прес-служби Кабміну)

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу