Николай Азаров:

Нужно отличать рост цен на отдельные группы товаров и инфляцию в классическом понимании этого термина

Шановний Віктор Андрійович!

Шановний Віктор Федорович!

Шановні присутні!

На початку своєї доповіді я хотів би сказати декілька слів про загальні економічні тенденції.

Які завдання ставив перед собою Уряд на 2007-2010 роки.

Насамперед, забезпечити високі темпи економічного зростання на якісно новій основі – інноваційно-інвестиційного росту.

Для цього було необхідно протягом кількох років ліквідувати диспропорції, створені за останні роки між темпами росту: продуктивності праці, ВВП та заробітної плати і пов’язаних з нею параметрів.

Протягом 2007 року Україна має стабільно високі показники економічного зростання, які перевищують відповідні показники 2006 і 2005 років.

В умовах демографічної кризи та скорочення чисельності активно зайнятого населення, зростання продуктивності праці є головним фактором підвищення добробуту наших громадян.

За 9 місяців п.р. реальний ВВП зріс на 7,3%, обсяги промислового виробництва – на 10,7%, що перевищує навіть кумулятивний приріст за два попередні роки.

Але основним результатом розвитку економіки України у поточному році є покращення якості росту. В першу чергу за рахунок суттєвого прискорення темпів зростання інвестицій.

Реальний приріст інвестицій в основний капітал (за І півріччя 2007 року) становить 32,2% і в 4 рази перевищує темпи росту ВВП.

За підсумками 9 місяців 2007 року ми маємо чистий приріст прямих іноземних інвестицій на рівні 6,8 млрд. дол. США, що у 1,6 раза перевищує аналогічні показники 2006 року та в 6,4 раза - 2005 року.

Частка валового нагромадження основного капіталу за підсумками І півріччя вже досягла 25,1% від ВВП, проти 20,4% у 2005 році.

Це означає, що ми закладаємо надійну базу для розвитку економіки в наступних роках.

Міжнародні резерви країни за час роботи Уряду збільшились в 1,7 раза (із 18,1 млрд.дол.США станом на 31.07.2006 до 30,6 млрд.дол.США станом на 30.09.2007).

Загальний фонд державного бюджету по доходах навіть після всіх збільшень (коригувань) за 10 місяців п.р. перевиконано майже на 2 млрд.гривень.

Доходи населення та заробітна плата продовжують зростати випереджаючими темпами порівняно з ВВП.

Урядом підвищено основні державні соціальні гарантії – мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію та прожитковий мінімум. Бюджетна політика поточного року спрямована на підвищення добробуту найбільш вразливих верств населення.

Збільшення пенсій дає змогу забезпечувати достойний рівень життя громадян, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески.

Також поліпшилось матеріальне забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій.

Щодо інфляції. Як видно на графіку, вже кілька років поспіль річна інфляція коливається на рівні 10-12 відс.

Довідково: у 2004 році індекс споживчих цін становив 112,3%, у 2005 – 110,3%, у 2006 – 111,6%, за 9 місяців 2007 року – 108,6%.

Виходячи з тих задач, про які я сказав раніше, на поточний рік Уряд поставив завдання переломити цю тенденцію і знизити цей показник до 7,5%.

Динаміка цін в першому півріччі відповідала зазначеній цілі. Однак, вже з червня, ситуація змінилась і за 9 місяців інфляція склала 8,6%.

Але показники року жодним чином не будуть гіршими, ніж в попередні роки.

Головне, що необхідно сьогодні зробити для вироблення ефективних рішень та стабілізації цінової ситуації, - об’єктивно оцінити фактори, які сьогодні формують негативні тенденції прискорення інфляційних процесів.

Я хотів би підкреслити один важливий момент. Потрібно відрізняти зростання цін на окремі групи товарів та інфляцію у класичному розумінні цього терміну.

Інфляція це не просто зростання цін. Інфляція - це об’єктивний показник, який формується під впливом як грошових так і загальноекономічних чинників.

В нашій державі невирішені проблеми накопичувалися десятиріччями. Національне багатство не спрямовувалося на розвиток економіки.

Надмірна соціалізація бюджету тільки тимчасово вирішувала завдання підвищення добробуту населення. Адже воно не базувалось на адекватному розширенні обсягів виробництва і підвищенні продуктивності праці.

Темпи приросту реальної заробітної плати в 26 разів перевищували темпи приросту продуктивності праці.

Ціною таких рішень стало звуження потенціалу розвитку економіки через недостатню увагу до інвестиційної складової та прискорене зростання імпорту.

Саме через такі структурні деформації ми маємо, починаючи із 2005 року, випереджаюче зростання імпорту над експортом. При цьому імпортуються товари, які могли б вироблятись і в Україні, якби своєчасно реалізувались інвестиційні плани підприємств по впровадженню нових технологій і розширенню асортименту продукції.

Наш Уряд обрав шлях не простого перерозподілу ресурсів в економіці, а створення умов для розвитку економіки, інвестиційного оновлення виробництва.

Чому за підсумками 9 місяців індекс споживчих цін вийшов за встановлений Урядом цільовий орієнтир?

Внутрішні чинники, які впливали на цінові параметри показано на слайді. Це:

- високі темпи приросту доходів населення, які значно перевищують темпи росту ВВП та продуктивності праці;

- засуха та неврожай зернових і насіння соняшника;

- зменшення посівних площ у зв’язку з вирощуванням рапсу для виробництва біопалива;

- значне зростання грошової маси (на 34,8%).

Обсяг кредитних вкладень в економіку країни з початку року зріс в 1,5 раза.

Споживче кредитування - виросло на 73,4% (або 57,7 млрд. грн.):

Довідково: в іноземній валюті на 82,9%, або 41,6 млрд. грн.

в національній валюті на 56,6%, або на 16,1 млрд. грн.

Серед зовнішніх чинників можна відмітити укріплення ЄВРО та імпорт інфляції через зростання цін на світових ринках.

На сьогодні, прискорення росту цін є характерними в цілому для світової економіки. Зростають світові ціни на енергоносії і продукти харчування.

Сьогодні ціна барелю нафти перевищила 90 доларів. Це майже вдвічі більше, ніж в 2005 році (54 долари за барель). Відповідно збільшилося і експортне мито на нафту, яка експортується з Росії.

Ціна на пшеницю за 9 місяців 2007 року на світовому ринку зросла майже на 80%, а на провідних біржах світу – вдвічі, в той час як за весь 2006 рік – на 40%.

Суттєво зросли ціни на імпортний природний газ (на 90% - у 2006 році і на 36,8% - у 2007 році). У зв’язку з девальвацією долара по відношенню до євро, подорожчали товари імпортовані з єврозони.

Із збільшенням інфляційного тиску зіштовхнулись США, Європа, Японія, Росія та інші країни.

Наприклад, Європейська спільнота адекватно реагує на інфляційні процеси продовольчого ринку: введено обмеження на експорт зернових, знижені мита, відміняються квоти.

На слайді ви бачите індекси споживчих цін країн-членів ЄС (до рівня 2005 року). Довідково: Індекс споживчих цін в Україні за 9 місяців 2007 року проти 2005 року складає 121,2%.

Наведу декілька прикладів, у жовтні п.р. в Словаччині хліб подорожчав на 10-20 відсотків, курятина – на 10 відсотків, масло вершкове – на 20 відсотків, молоко – майже на 10 відсотків.

На споживчому ринку Баку (Азербайджан) на 1 вересня 2007 року ціни на продовольчі і сільськогосподарські товари виросли у середньому на 27,7% у порівнянні з цінами на відповідну дату минулого року.

В Казахстані ціни на хлібопродукти і круп’яні вироби у жовтні т.г. виросли на 31,4%. (до відповідного місяця 2006 року). Хліб став дорожчим на 48%, борошно – на 57,3%, Яйця подорожчали на 28,4%, молочні продукти – на 20,7%,. Ціни на олію зросли в 1,8 рази.

В Росії зафіксовано надзвичайно високе зростання цін на продовольчі товари (з початку року від 25 до 100% - у залежності від товарної групи). У вересні, за даними Росстату, ціни виросли на 89% продовольчих товарів, у тому числі на товари першої необхідності: хліб, молоко, соняшникова олія тощо. Така ситуація склалася там вперше за весь період після дефолту 1998 року.

На сьогоднішній день в Італії подорожчали макарони, у Франції – молоко, в Німеччині - вершкове масло.

Тобто це глобальні процеси, які мають під собою об’єктивні чинники.

Разом з тим, в реаліях нашого сьогодення додала свого негативного впливу і політична складова.

І ще один фактор.

Цільовий орієнтир інфляції ми проектували на параметри бюджету, який формувався восени минулого року.

Але зараз соціально-економічна ситуація в країні формується під впливом іншого бюджету.

Фактично, бюджет переглядався п’ять разів.

Як приклад, запровадження ІІ етапу Єдиної тарифної сітки було заплановано з 2008 р., а фактично запроваджено з 1 червня 2007 р.

Як наслідок, ми вийшли на значно вищі показники, ніж закладалися до бюджету: видатки зведеного бюджету 2007р. збільшилися на 22,5 млрд.грн., пенсійні виплати на 5,3 млрд.грн.

Збільшується фонд оплати праці в економіці (орієнтовно на 12,2 млрд.грн.). Крім того, необхідно враховувати суттєве зростання споживчого кредитування - з початку року на 57,7 млрд. грн. (в 1,7 раза)

Тобто, майже 100 млрд.грн. додатково вийшло на ринок.

Ще на початку роботи Уряду перед нами стояли серйозні інфляційні виклики. Ми розробили план антиінфляційних заходів, який передбачав, зокрема:

- удосконалення нормативно правового поля щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги;

- підтримку сільгоспвиробників;

- проведення державних товарних інтервенцій;

- формування державного продовольчого резерву;

- посилення контролю за ситуацією на ринках товарів та послуг з метою недопущення недобросовісної конкуренції;

- забезпечення збалансованості державного бюджету.

Без реалізації цих заходів, запевняю вас, на сьогодні ми б мали значно вищу інфляцію.

Які результати отримані.

Щодо ринку зернових культур.

Багато критики звучало щодо обмеження вивезення зерна. Давайте подивимося на результат.

Навіть при найнижчому за останні роки врожаю зернових культур (28,7 млн. тонн) обсяги зерна на елеваторах перевищують минулорічні на 5 відсотків.

Ми не допустили стрімкого зростання цін на внутрішньому зерновому ринку, яке було характерним для світових ринків. Наприклад, коли в пік цінового зростання у вересні на світових ринках біржові котирування на продовольчу пшеницю наближалися до позначки 400 дол. США за тонну, внутрішні ціни в Україні становили – 238 дол. США за тонну. На цьому рівні вони знаходяться і на сьогодні.

Регіональні запаси зерна забезпечують тримісячну потребу, активізовано закупівлю зерна до державного продовольчого та матеріального резервів.

Довідково: за даними Мінагрополітики станом на 26.10.2007 у регіональні запаси закладено 1,9 млн. тонн зерна, або 105,6 відс. до завдання, визначеного Урядом.

Із урожаю 2007 року Аграрним фондом до державного продовольчого резерву закуплено 184,3 тис. тонн зерна (за середньозваженою ціною 1089 грн./тонну).

Уряд прийняв рішення здійснити товарні інтервенції дешевого борошна, виробленого із зерна державних ресурсів врожаїв попередніх років. Ціни на нього на 20-25 відсотків нижчі порівняно із ринковими цінами. Це дозволило протягом липня-вересня стабілізувати ціни на хліб сортів масового вжитку.

Довідково для службового користування: відповідно до прийнятих урядових рішень впродовж червня-жовтня ц.р. за заявками регіонів було реалізовано із зерна державних ресурсів 337 тис. тонн борошна, в тому числі Держкомрезервом - 214 тис. тонн, ДАК «Хліб України» із зерна Аграрного фонду – 123 тис. тонн.

Реалізація борошна із зерна держресурсів продовжуватиметься і надалі. За графіком протягом листопада-грудня п.р. регіони отримуватимуть від підприємств системи Держкомрезерву та ДАК «Хліб України» 47,2 тис. тонн борошна щомісячно.

Крім того, в поточному році агропромисловому комплексу надано суттєву бюджетну підтримку.

За 10 місяців 2007 року із загального фонду державного бюджету виділено 1 млрд. 812 млн. грн. у вигляді дотації та державної підтримки виробництва продукції тваринництва та рослинництва. Це на 38 відсотків більше аналогічного періоду 2006 року.

11 тисяч 250 сільгосппідприємств одержали понад 600 млн. грн. у вигляді дотації на 1 га посівів, в 1,9 раза зросла дотація (650 млн. грн.) за вирощене і реалізоване м’ясо худоби і птиці.

В 1,5 раза зросла підтримка фермерських господарств.

В 1,8 раза збільшились видатки на часткову компенсацію відсотків за користування кредитами, що дозволило 8 тис. 496 підприємствам АПК залучити близько 10 млрд. грн. кредитних ресурсів на пільгових умовах. Це на 26 відсотків більше ніж за відповідний період минулого року.

Ще у І півріччі 2007 року було погашено кредиторську заборгованість 2006 року за вирощену і продану переробним підприємствам худобу і птицю у розмірі 284,4 млн. грн., за часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 11,9 млн. грн. та на здешевлення банківських кредитів – 14 млн. гривень.

Уряд своєчасно відреагував на потреби сільського господарства, пов’язані з несприятливими природо - кліматичними умовами в нинішньому році.

Зокрема, за рахунок резервного фонду було виділено 120 млн. грн. на часткове покриття збитків, понесених сільськогосподарськими підприємствами, посіви яких постраждали внаслідок весняної посухи, пилових буревіїв та градобоїв. Зазначеною підтримкою скористалося 2 тис. 957 сільськогосподарських підприємств .

Додатково виділено із загального фонду державного бюджету 100 млн. грн. на формування державного продовольчого резерву та 50 млн. грн. на закупівлю сортового насіння.

Також було прийнято рішення щодо відшкодування підприємствам, які постраждали внаслідок несприятливих природо – кліматичних умов, витрат по сплаті відсотків за користування кредитами в подвійному розмірі ставки Нацбанку та збільшення до 80 відсотків норми відшкодування витрат електроенергії використаної для поливу на зрошувальних землях.

Уряд тримає на постійному контролі цінову ситуацію на ринку основних продовольчих товарів, систематично проводяться наради з керівниками регіонів. Однак, одних зусиль центральних органів виконавчої влади недостатньо щоб упередити необґрунтоване підвищення цін.

Необхідна ефективна співпраця всіх гілок та всієї вертикалі влади.

Місцевим органам виконавчої влади в питанні регулювання цін та тарифів надані надзвичайно широкі повноваження Законом України «Про ціни та ціноутворення» та постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» (№1548 від 25.12.1996).

В поточному році було прийнято ряд рішень Уряду, які їх посилювали.

Для запобігання зловживанням при формуванні цін на хліб та борошно, а також ряд інших м’ясних і молочних продуктів Урядом було прийнято рішення про розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади. Надано їм повноваження обмежувати граничні рівні рентабельності, передбачено попередній контроль за підвищенням цін на продовольчі товари через запровадження механізму їх декларування суб’єктами господарювання.

Тобто, Урядом вжиті всі необхідні заходи, для того щоб влада на місцях могла повністю контролювати ситуацію на продовольчому ринку.

Але, на жаль, в регіонах ця робота проводиться на неналежному рівні.

Місцеві органи виконавчої влади не використовують в повній мірі надані Урядом повноваження щодо регулювання цін на окремі види продовольства.

Так, на сьогодні, більшість регіонів обмежило рентабельність при виробництві хліба 5 відсотками.

Разом з тим, граничні рівні рентабельності при виробництві хліба та(або) борошна діють лише у 16 регіонах.

Декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно запроваджено тільки у 8 регіонах.

По окремих товарах м’ясної і молочної групи цінове регулювання запроваджено лише у Тернопільській області.

Довідково: щодо встановалення граничних рівнів рентабельності виробництва борошна і хліба відповідні розпорядження затверджені лише: в АР Крим, Вінницькій, Закарпатській (тільки на хліб), Кіровоградській, Луганській, Одеській (тільки на борошно), Полтавській, Рвненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській (тільки на хліб) та Чернівецькій (тільки на хліб) областях та м. Севастополі;

- щодо встановлення оптово-відпускних цін на борошно, шляхом встановлення декларування їх зміни відповідні розпорядження затверджені лише в 8 регіонах: Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській областях та м. Севастополі;

- щодо встановлення оптово-відпускних цін на яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, масло вершкове, яйця відповідне розпорядження прийнято тільки в Тернопільській області.

Як наслідок, спостерігається значна диференціація цін на продукти харчування у різних регіонах.

Почнемо з борошна.

Хлібопекарські підприємства закуповують борошно за значно вищими цінами, ніж в Держрезерві.

Так, у Київській області ціни на борошно житнє обдирне у хлібопекарських підприємствах перевищують ціни Держрезерву на 32 відс., на борошно пшеничне 1 сорту – на 30 відс., борошно пшеничне вищого сорту - на 22 відсотки.

У Луганській області – ціни закупівлі борошна перевищують ціни держрезерву, зокрема, на борошно пшеничне 1 сорту на 70 відс., другого сорту на 65 відс., житнє обдирне – на 52 відсотки.

У Житомирській області борошно вищого сорту закуповується за цінами, вищими на 62 відс., першого сорту - на 76 відс., житнє–обдирне – на 23 відсотки.

Розбіжності між відпускними цінами на борошно у регіонах, що використовується хлібопекарськими підприємствами становлять:

на борошно пшеничне вищого сорту – в 1,5 раза (від 1400 грн./т. – у Хмельницькій обл. до 2160 грн./т. – у Житомирській обл.);

на борошно пшеничне 1 сорту – в 1,5 раза (від 1290 грн./т. – у Волинській обл. до 2020 грн./т. – у Житомирській обл.);

борошно житнє обдирне – в 1,8 раза (від 910 грн./т. – у Волинській обл. до 1670 грн./т. – у Чернівецькій обл.).

Це означає, що в ланцюгу використовується не один посередник.

У Львівській області при рекомендованому облдержадміністрацією рівні торговельних надбавок на хліб 15 відс. суб’єктами господарювання застосовуються 30-52 відсотка.

Лише за останню декаду жовтня у Чернігівській області зросли оптово-відпускні ціни на хліб на 5-8 відс.

Що стосується ринку продукції тваринного походження.

Зростання споживчих цін на м’ясо, молоко та яйця, в основному, було викликане зростанням витрат на виробництво продукції. Хочу відмітити, що вдалося досягти помітного зростання закупівельних цін на цю продукцію після їх обвалу у 2006 році.

На споживчому ринку молока в розрізі регіонів спостерігається міжрегіональна диференціація вартості молока, яка досягає 1,5 раза.

Найвища ціна за 1 літр молока зафіксована в м.Севастополі та Луганській області, найнижча - в Івано-Франківській області. При цьому торговельна надбавка знаходиться майже на одному рівні.

Ряд регіонів необґрунтовано збільшили торгівельну надбавку. Так, наприклад, у Вінницькій області, яка є суто аграрним регіоном, торговельна надбавка на молоко одна з найбільших - 16,6%.

Вище 15% торговельні надбавки в Закарпатській, Вінницькій, Хмельницькій областях та м. Києві. Як правило, це регіони з невисокою роздрібною ціною (за виключенням м. Києва).

Високий рівень торговельних надбавок означає, що кошти від збільшення вартості молока осідають в торгівлі, а не йдуть товаровиробнику, який на сьогодні потребує фінансових ресурсів.

Нажаль, місцеві органи виконавчої влади не застосовують надані їм повноваження по стабілізації цінової ситуації на продовольчому ринку.

Інший приклад – по м’ясу птиці. Максимальна ціна його реалізації (15,61 грн/кг) зафіксована в Чернігівській області, яка має і найбільшу торгівельну надбавку - 23,5 %.

На другому місці за рівнем цін (14,9 грн/кг) - Дніпропетровська область, на території якої знаходяться великі підприємства галузі (ЗАТ «Птахокомбінат «Дніпровський» та ТОВ фірма «Авіас 2000»).

Протилежною є ситуація в Черкаській області, де за наявності таких виробників як ВАТ «Птахофабрика «Перше травня» та ВАТ «Чорнобай Птиця» ціни на продукцію найнижчі в Україні – 11,91 грн/кг та один з найменших розмір цінової надбавки – 9,5 відсотка.

Це тільки декілька прикладів. Більш детальна інформація в роздаткових матеріалах.

Не покладаючись на регіональну владу, Уряд проводить роботу із компаніями, які працюють на внутрішньому ринку продовольства. Як позитивний приклад, хочу навести роботу із зниження цін на олію.

За рахунок зниження оптово-відпускних цін провідними виробниками олії рафінованої фасованої торгових марок «Щедрий дар», «Стожар» у великих супермаркетах роздрібні ціни на неї знижені в основному на 8-10 відсотків, на олію ТМ «Олейна» – на 7,3 відсотка.

Для недопущення вивезення олієсировини за кордон Мінекономікою було збільшено рівень індикативної ціни на насіння соняшника (з 610 до 650 дол. США за тонну на період з 18 по 31 жовтня 2007 року).

До вирішення цінової проблеми залучався Антимонопольний комітет – в частині додержання монополістами вимог конкурентного законодавства.

У червні - жовтні 2007 року Антимонопольним Комітетом практично в усіх регіонах встановлено ознаки зловживання монопольним становищем на ринку продовольчих товарів.

В деяких регіонах було викрито зговори декількох підприємств з метою підвищення цін (підвищення торгівельних надбавок).

На слайді ви можете побачити суб’єкти господарювання та регіони, де встановлено зловживання монопольним становищем на ринку продовольчих товарів. Звичайно після того як втрутився Антимонопольний Комітет підприємства знизили ціни.

Проте, залишаються питання до керівників регіонів.

Оперативні заходи, що вживаються державою з метою зниження темпів зростання цін, безумовно матимуть позитивний вплив на цинову ситуацію.

Однак, на жаль, вони не можуть радикально її змінити в довгостроковій перспективі, оскільки суть питання – в незавершеності структурних реформ в економіці, неоформленості ринкових трансформацій.

Необхідно усвідомлювати, що нерегульоване державною коливання цін – звичайний атрибут вільного ринку. Це плата суспільства за свободу підприємництва, яку ми обрали як основу ринкової (непланової) економіки.

Однак, не слід сприймати мої слова як заяву про необхідність капітуляції держави і всього суспільства перед ринковою стихією. Адже світ знає механізми чесного, прозорого і цілком ринкового ціноутворення. В першу чергу це механізми біржової торгівлі.

На початку минулого століття в Одесі ефективно працював хлібний біржовий ринок, були також біржі в Києві і у Харкові. Правда на всю Російську імперію, бірж було менше, ніж сьогодні зареєстровано нашими фінансовими регуляторами в одному районі Києва. Однак вони були не бутафорськими. І саме вони формували ціни на хліб, цукор, метал, на інвестиційні ресурси. І не тільки у Російській імперії, а у всій Європі.

На сьогодні в Україні є кілька валютних, біля десятка фондових і кілька сотень товарних бірж, але у тому вигляді, як це функціонує в цивілізованому світі - немає.

Така ситуація склалася не сьогодні, але і суттєвого прогресу протягом останніх років ринок не відчуває. Інакше б ми не отримали таку картину, як ви бачите в роздаткових матеріалах, коли різниця в цінах між регіонами по одному виду продукції складає 1,5 – 2 раза.

Наш Уряд активно працює над модернізацією ринкової інфраструктури.

При Кабінеті Міністрів створено Координаційно-моніторинговий комітет з питань розвитку інвестиційного середовища та модернізації інфраструктури ринків капіталу.

За дорученням Уряду Державне агентство з інвестицій та інновацій розробило концепцію Державної програми модернізації ринків капіталу – її вже підтримав Урядовий комітет з питань економічної політики.

До її розробки Державної програми модернізації ринків капіталу і, головне, до моніторингу її реалізації залучаються найкращі фахівці міжнародного рівня у цій сфері.

Разом з тим, хочу звернути увагу, що позиція Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на яку покладено надзвичайно важливі завдання надзвичайно пасивна.

За цей час було багато доручень, але практично нічого не зроблено.

Зупинюсь ще на одному аспекті – ціновій ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів.

Більш детально це питання розкриє Міністр палива та енергетики Бойко Юрій Анатолійович.

Лише зазначу, що з метою стабілізації цін на цьому ринку Уряд заключив Меморандум про партнерство з компаніями, які провадять діяльність на внутрішньому ринку нафти і нафтопродуктів.

Для недопущення необґрунтованого зростання цін на моторні палива в Україні експертно-аналітичною групою, щодекадно розраховується ціновий коридор для роздрібної торгівлі нафтопродуктами (враховує поточну цінову ситуацію на світових ринках нафти і нафтопродуктів

Довідково: Компанії, які працюють на ринку нафтопродуктів України, протягом липня – вересня поточного року дотримувались цінового коридору при встановленні цін на моторні палива для внутрішнього ринку.

Проте, з початку жовтня в усіх сегментах ринку нафтопродуктів спостерігається зростання цін.

Як відомо, ціни на бензин залежать від цін на нафту у світі, виходячи з якої Росія визначає своє експортне мито на нафту. Так, якщо у січні ціна на нафту марки Urals становила близько 50 дол.США за барель, то вже у жовтні вона сягнула більше 80 дол.США.

Динаміку експортного мита на нафту з Росії ви бачите на слайді.

Протягом жовтня поточного року (на 29.10.07) світові ціни на нафту збільшились: на нафту марки Ural (Med) - на 16,3 % (636,1 дол./тонн або 87,04 дол./бар.), на нафту марки Ural (Rott) - на 17,3 % (637,2 дол./тонн або 87,19 дол./бар.), на нафту марки Brent (DTD) –на 8,8 % (90,0 дол./бар).

Формуючи бюджетну політику, Уряд важливу роль відводить питанням запровадження різних механізмів економічного впливу на ціноутворення, зокрема на енергоносії.

В поточному році вперше з державного бюджету виділяються кошти на компенсацію НАК «Нафтогаз України» різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб’єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням.

Зазначена норма подовжена і на 2008 рік.

Державна підтримка житлово-комунального господарства сприяє зменшенню собівартості послуг, що надає галузь, і відповідно стримує ціни на ці послуги.

Особливої уваги Уряд надає тарифам на житлово-комунальні послуги. Наприкінці минулого року вони були найбільш динамічними.

Вже є позитивні зміни. За 9 місяців тарифи на житлово-комунальні послуги зросли лише на 4,2%, проти 34,7% у попередньому році. Зверніть увагу, що це відбулося в умовах збільшення в поточному році ціни на газ із 90 до 130$/

Цього вдалося досягти завдяки вжитим заходам Уряду щодо зупинення необґрунтованого підвищення цін на житлово-комунальні послуги.

У поточному році в 2,3 раза збільшено обсяг коштів на надання пільг та житлових субсидій на жилово-комунальні послуги (порівняно з 2006 роком).

Тобто, здійснювані Урядом заходи щодо стабілізації ситуації на товарних ринках були цілком адекватними, що підтверджується збереженням високих темпів реального зростання ВВП та доходів населення, з чого я й почав свою доповідь.

В найближчій перспективі Урядом будуть подані на розгляд новообраної Верховної Ради України декілька законопроектів, спрямованих на створення умов для запобігання ціновим стрибкам на ринку продовольства та підвищення соціального захисту громадян в умовах підвищення цін.

Які завдання стоять перед нами зараз.

Перше. Для недопущення формування необґрунтованих цін товаровиробниками, посередниками та у торгівельній мережі необхідно посилити контроль за ситуацією на продовольчих ринках, зокрема ринках продукції тваринництва, олії, хліба. Це пряма відповідальність місцевих органів державної виконавчої влади. Як я вже зазначав, інструментарій, передбачений чинним законодавством поки що використовується незадовільно.

Керівники цих органів повинні посилити вимогливість до своїх підлеглих, які відповідають за ситуацію на споживчому ринку і у житлово-комунальному господарстві, а також за здійснення державного контролю за цінами і тарифами.

У разі потреби - вирішуйте питання щодо їх заміни на більш професійних та відповідальних фахівців.

Друге. МінАПК та Мінекономіки необхідно взяти на особливий контроль насичення внутрішнього ринку зерном, борошном, насінням соняшника, олією. Крім того, для забезпечення цінової стабільності та безперебійного насичення внутрішнього ринку цими товарами необхідно також посилити контроль за їх експортом.

По цих продуктах у нас повинен бути щомісячний баланс в натуральних показниках.

Графіки поставки на хлібопекарські підприємства борошна, виробленого із зерна державного матеріального та продовольчого резервів і регіональних ресурсів повинні жорстко дотримуватись.

Третє. Необхідно забезпечити режим максимального сприяння заключенню прямих договорів між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами, посилити контроль за діяльністю посередників на ринках аграрної продукції. Завдання Мінагрополітики, Мінекономіки, Мін’юсту - разом з місцевими органами виконавчої влади відпрацювати проект відповідних змін до чинного законодавства.

Четверте. Мінпаливенерго, Мінекономіки та Міністерство закордонних справ повинні якнайшвидше завершити переговори з Росією про ціни та умови постачання в Україну імпортованого природного газу та заключити відповідні договори (До 20 листопада). Ми повинні мати не тільки баланс газу, а й прорахувати вартість системи захисту населення на наступний рік.

Фінансовий план НАК «Нафтогаз України» повинен бути затверджений. Причому бездефіцитним.

Наступне питання - збільшення власного видобутку енергетичних ресурсів. Мінпаливенерго та Мінекономіки повинні розробити план дій в цьому напрямку. Відповідні зміни потрібно внести і в Енергетичну стратегію України на період до 2030 року. Вона затверджена Урядом в березні 2006 року (розпорядженням від 15 березня 2006 № 145),але не відповідає сучасним викликам в сфері енергетичної безпеки.

Уряду треба надати повноваження щодо митного регулювання (встановлення митних тарифів). Тому ставлю задачу розробити відповідний законопроект.

Шосте. Ринок нафти і нафтопродуктів. Міністерство палива і енергетики повинно вжити дієвих заходів для стабільного забезпечення споживчого ринку бензином і дизельним паливом за економічно обґрунтованими цінами.

Шановний Юрій Анатолійович Бойко! Кременчуцький нафтопереробний завод повинен вийти на рівень виробництва, який він мав до 1 жовтня п.р. Разом з Фондом державного майна і Мін’юстом ви повинні зняти всі спірні питання з російськими акціонерами ЗАТ «Укртатнафта».

Також ВАТ «Одеський нафтопереробний завод» повинен вийти на проектний рівень у першому кварталі 2008 року. Необхідно визначити шляхи прискорення завершення робіт з його реконструкції.

Не менш актуальне питання - збільшення видобутку вугілля, підвищення його якості та зменшення собівартості. Це сфера відповідальності Міністерства вугільної промисловості.

Міністерство промислової політики, МінАПК, Мінпаливенерго разом з Мінекономіки та Мінфіном повинні внести пропозиції щодо вдосконалення механізму надання підтримки підприємствам реального сектора економіки за рахунок бюджету. Пріоритет повинні отримати проекти модернізації виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, які мають позитивний вплив на зменшення собівартості продукції та кінцевої ціни на неї.

За 9 місяців п.р. ціни на послуги освіти зросли на 12,5%. Міністерство освіти і науки повинно внести пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання цін на платні послуги в цій сфері. Аналогічну ж роботу повинно провести Міністерство охорони здоров’я.

Ще лише ключові напрямки, на яких я хотів би зупинитись. Більш детальні доручення викладені в проекті протокольного рішення.

Наприкінці я ще раз хочу закликати керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування посилити роботу, спрямовану на забезпечення цінової стабільності. Дієвий результат можна отримати лише в поєднанні зусиль центральної і місцевої влади.

Дякую за увагу.

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу