Андрей Смирнов:

Регуляторные акты, которые издаются Тендерной палатой, по сути трактуют законы. Это нонсенс.

Волков : В партнерстве между властью и бизнесом выигрывают только уникальные структуры.

У нас были определенные претензии к сформированной по этому типу Тендерной палате. Здесь и проявилась та сущность, где власть и бизнес находятся в партнерских отношениях. Властные структуры приняли необходимые регламентирующие документы.

Был подготовлен специально под такую программу закон, и он в единственном монопольном числе действует в отношении остального бизнеса как поступать.

Смирнов: Минулого разу на прес-конференції ми чітко дали вам зрозуміти те, що в цьому законі про державні закупівлі є прогалини. До того ж вони дуже великі. Ми дуже уважно спостерігаємо за тим як ведуть себе представники громадськості, влади, чітко окреслюючи вже результати, які відбулися вже після внесення змін до закону.

На сьогоднішній день в Антимонопольному комітеті, Службі безпеки України зібралися кілограми листів від державних замовників, учасників ринку державних закупівель про те, що даний закон є недосконалий.

Позиція наша з владою сходиться лише в тому, що ніхто не проти громадського контролю. Механізм, який реалізувався внаслідок набуття чинності змін до закону, він заставляє про дещо задуматися. Задуматися перш за все, що на сьогодні документи, регуляторні акти, які видаються Тендерною палатою, вони по суті тлумачать закони. Це нонсенс.

Здається це юридичне грамотне правило, що закон зворотної сили немає. Але зараз нам намагаються нав’язати інше правило, з яким мої партнери – адвокатські об’єднання, колегія адвокатів не згодні. З цим треба боротися.

На сьогодні ми будемо намагатися робити все, щоб допомогти узагальнити юридичну практику, щодо оскарження дій відповідних структур, які контролюють сферу державних закупівель. Брак цієї системи полягає в ому, що у нас до цього часу не існує прецеденту. Коли є замовник, коли є орган громадського контролю , при цьому у цій схемі не існує органу нормотворчості, що встановлює правило . А по закону Антимонопольний комітет таким не є, бо він не прописаний. В цій схемі відбувається те, що практично унеможливлює будь-які дії замовника стосовно свого права і голосу на відстоювання інтересів.

Всі ми бачили, що зараз представники Тендерної палати ( саме її керівники ) звертаються до М іністерства внутрішніх справ з заявами, про те, що на їх адресу відбувається певний тиск, їм загрожують. Ніхто з цим не хоче сперечатися. Може це і відбувається.

Але розкажу, що відбувається з членами нашої ініціативної групи, в яку входять керівники, чиновники і управлінці. Конкретних членів нашої ініціативної групи, і це вже знято на камеру , з самого ранку починають відстежувати, починається ставитися нарубка, починаються виклики до управління внутрішніх справ з темами укладення договорів за 2002, 2003 роки. Починаються будь-які прив’язки. На наш погляд це про щось свідчить. Сьогодні наші партнери - юристи і адвокати вони готові відстоювати інтереси замовників, учасників наших груп.

Волков : Те изменения к закону, которые вступили в силу, монополизировали одним частным предприятием сопровождение и консультации всех участников, как со стороны государства, так и со стороны бизнеса. И условия, при которых можно попасть в схему государственных закупок, имеются в виду условия, где малый бизнес может предложить свой товар, для малого бизнеса очень тяжелы и невозможны для государственных закупщиков. В бюджете не заложена оплата от 100 до 1800 гривен за услуги. И эти услуги получаются эксклюзивные, поскольку больше никуда нельзя обратится.

Запитання : А можно пояснити в чому є проблема з малим бізнесом?

Смирнов : Є закон, в законі прописана абсолютна нормальна логічна норма, що замовник повинен оприлюднити інформацію про будь-якій тендер. Але в законі жодного слова нема , що він повинен за щось платити.

На сьогодні ми маємо низку структур комерційних, які надають консалтингові послуги в сфері державних закупівель при цьому нав’язуючи замовнику договір не про розміщення оголошення, а про консалтинг в сфері проведення тендерів. Якщо взяти цей договір, звідти випливає, що замовник віддає право агентству отримувати прибуток у вигляді сплати за тендерну документацію, агентство отримую прибуток і відсоток від суми договору.

Запитання : Який відсоток?

Смирнов . Я не можу коментувати, який відсоток. Вони бувають різні. Договір підписується з кожним замовником індивідуально. Будь-які вимоги про інформаційну систему в мережі Інтернет, вони є невиправданими. На сайті Мінекономіки викладено два висновки СБУ, відносно того, що на сьогодні в України жодної інформаційної мережі в Інтернет немає, що відповідає вимогам закону.

На наступний день ми побачили відкритий лист Тендерної палати, про те, що працівники СБУ некомпетентні в цьому питанні. Коли ж у законі прописано, що саме відповідний департамент СБУ є спеціальним органом, який встановлює відповідність. А коли ж встановлено, що нема відповідності жодній з систем, то починається абсурд.

Замовник повинен оприлюднити інформацію в виданні. Колись це був «Вісник державних закупівель» що належав державі, зокрема Мінекономіки. Сьогодні цим виданням є вісник Тендерної палати. Звертаючись до «віснику Тендерної палати» замовник зіштовхується з тим, що редакція видання приймає оголошення тільки після їх публікації на порталі zacupivli . com . Чому? Тому, що Тендерна палата відповідно до висновку вважає, що саме це портал відповідає всім вимогам закону.

(Фрагменты. Стенограмма «proUA» )

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу