Сергей Головатый:

В соответствии с Хартией русский язык совсем не подходит под категорию языка, который нуждается в особой государственной защите.

Ведуча: Як юрист поясність, чому не правові рішення двох міських рад і обласної щодо надання російській мові статусу регіональної?

Головатий: Вони не правові, тому що вони порушують Конституцію і закони України. Порушують в тому, що рішеннями ні міської, ні обласної рад питання статусу мов вирішувати Конституція і закони України не дозволяють. Ці питання в Конституції визначені в 10-ій статті і в 92-ій, що питання застосування мов вирішуються виключно законом України. Отже, питання, що є у постанові – це не предмет регулювання органів місцевого самоврядування.

Ведуча: Тобто вони перевищили свої повноваження?

Головатий: Вони включили до порядку денного і розглянули, і ухвалили рішення, предмет розгляду якого не може вноситися до цього нормативного акту. Бо це питання такого нормативного акту, як закон України.

Друге. Законом про місцеве самоврядування в Україні обласна рада взагалі не наділена будь-якою компетенцією у мовному питанні. Тобто мова йде про Луганську обласну раду – вона вийшла повністю за межі закону.

Що стосується двох міських рад – Харківської і Севастопольської – вони так само порушили закони України і Конституцію тим, що вони намагалися врегулювати статус російської мови.

Ще раз скажу, що статус усіх мов у нас визначений чітко Конституцією і він не може змінюватися навіть законом України від того, що визначено Конституцією статтею 10. В статті 10 чітко говориться про те, що українська мова має статус державної мови в Україні, що російська мова належить до мов національних меншин, тобто вона має юридичний статус мови національної меншини. І відповідно до цього ні закон, ні якась міська рада не може змінити статус. Тобто ці ради вийшли за межі повноважень.

І найголовніше – у нашому законодавстві відсутнє поняття регіональна мова. Такого поняття немає.

Ведуча: Але Україна підписала Європейську хартію регіональних мов, на яку посилались усі ці місцеві органи...

Головатий: Власне, Україна не тільки підписала, але й ратифікувала. Ви знаєте, останнім часом з цього питання з багатьох каналів телебачення йде дуже багато дезінформації з боку тих людей, які взагалі не читали цю хартію.

Ведуча: Як юрист поясність, що таке регіональна мова?

Головатий: Такого окремого поняття як регіональна мова немає. Хартія містить поняття регіональна або міноритарна мова. Це відповідає автентичному перекладу хартії, яка була укладена двома офіційними мовами Ради Європи – англійською і французькою – і мова йде про регіональні або міноритарні, при чому регіональні – вони не співвідносяться з регіонами. Об’єктом і ціллю цієї хартії є захист тих мов, яким загрожує зникнення. І якщо подивитися на хартію, а потім на це питання, як воно подається в Україні, скажіть будь-ласка, в якому населеному пункті або в якій області в Україні російській мові загрожує зникнення?

Ведуча: Це питання риторичне і не до мене...

Головатий: Звичайно. Проблема в тому, що Верховна Рада, яка ухвалювала закон про ратифікацію хартії, а це було у 2003 році, давайте подумаємо, хто головував в цей час у Верховній Раді?

На жаль, Верховна Рада взагалі не звернула уваги на те, що хартія не захищає мовні права національних меншин. Для цього є Європейська рамкова конвенція з прав національних меншин. А хартія, яка випрацювана в Європі, вона спрямована на захист тих мов, які потребують особливого режиму державного захисту. Це вимираючі мови.

На сьогоднішній день я можу сказати, що в Україні це гааузька, кареївська, кримськотатарська, кримчацька, ромська, урумська, асирійська, можна говорити про мову ідиш і інші. І відповідно до хартії російська мова зовсім не підпадає під категорію мови, яка потребує особливого державного захисту.

Верховна Рада зробила велику помилку не тільки в тому, що вона послугувалася офіційним російським перекладом цієї хартії, ще зробленим за радянських часів у Москві. І тому у назві хартії міститься поняття мови меншин. Там немає, у хартії не йдеться про мови меншин, а знову ж таки йдеться про міноритарні мови, тобто загрожені мови.

Верховна Рада, ратифікуючи хартію, між іншим внесла до списку мов, які нібито потребують захисту, неіснуючі у природі мови. Там записано, що Україна буде захищати грецьку мову і єврейську. Вибачте, Верховна Рада України поставила нас в досить незручне становище в Раді Європи. Тому що в Раді Європи теж дивуються, як могла держава взяти під захист ті мови, які не існують в природі. Грецької мови в природі немає. Греки і в Греції, і в Україні послуговуються новогрецькою мовою. Єврейської мови в природі немає. Певна етнічна група послуговується ідишом.

Отже, практично Верховна Рада завела цю ситуацію у глухий кут, вона використала термінологію, якої не існує в хартії, вона внесла до переліку ті мови, які не існують в природі, а ми бачимо наслідки. Наслідки надзвичайно гострі з точки зору політичного аспекту, економічного, соціального, це було використано під час виборчої кампанії, зараз використовується. От і місцеві ради почали вдаватися до того, чого не існує в природі

Ведуча: Що зараз загрожує, якщо ці розпорядження почнуть діяти....

Головатий: Вони не можуть діяти жодним чином, тому що вони є незаконними. І Конституція дуже чітко з цього приводу говорить, якщо ми заглянемо в статтю 144-ту, там чітко вказано, що органи місцевого самоврядування, а це міські ради і обласні, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення. Вони вийшли за межі повноважень. Друга частина цієї статті говорить – рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Отже, відповідно до Конституції, нагляд за дотриманням законності органами місцевого самоврядування, міською радою, будь-якою обласною радою здійснює прокуратура. У прокуратури є всі правові інструменти та юридичні підстави для того, щоб зупинити дію цих рішень і одночасно звернутися до суду.

Ведуча: Висновки міністерства юстиції щодо рішень місцевих органів про статус російської мови Ви передаєте до Генеральної прокуратури?

Головатий: Ні, сьогодні я надіслав висновок Президенту України, оскільки було його доручення зробити юридичний аналіз і внести відповідні пропозиції. Цей висновок надісланий і до прем’єр-міністра. Я вважаю, що цей висновок має бути доведений до відома усіх голів місцевих рад чи міст чи областей. Мова не йде про регіони, мова йде про органи місцевого самоврядування. І відповідно до цього, завтра ми чекаємо висновок ще Генеральної прокуратури з цього приводу і активних дій, адже тільки прокуратура є тим органом, на який Конституцією покладено обов’язок дотримувати в Україні законність. Тобто це треба буде робити і припинити практику незаконних дій з боку міських чи обласних рад у цьому питанні.

Ведуча: Чому готуючи свої рішення влада на місцях послуговувалася саме Європейською хартією регіональних мов? Чому вона не могла придумати якийсь інший документ без посилу взагалі і змінити статус мови в регіоні?

Головатий: Вона не послуговувалася цим документом. Вона робила формальне посилання на цей документ, використовуючи ту ситуацію, що Верховна Рада, коли ратифікувала хартію, вона вжила неправильну термінологію, і що вона ввела до переліку мов, які потребують особливого режиму захисту як вимираючі мови, російську. Це є спадщина минулої Верховної Ради. Думаю, що цій Верховній Раді треба буде долати цю спадщину. Бо ви розумієте, якщо в законі написано, що треба захищати грецьку чи єврейську, а її не можна захистити, практично це не можна виконати. А з другого боку, мова не йде про якісь акції проти російської мови. Мова йде про те, що держава, як член Ради Європи, взяла на себе зобов’язання дійсно забезпечити особливий режим захисту тих мов, які потребують – де зникають абетки, де нема підручників для школярів, де немає місцевого телебачення цією мовою, де немає навчання, шкіл...

Ведуча: Тобто новій Верховній Раді доведеться викреслити російську мову з переліку....

Головатий: Верховній Раді треба зробити єдине – це привести закон про ратифікацію хартії у відповідність до автентичного тексту хартії, як його було укладено французькою і англійською мовами. Тобто виправити юридичну і термінологічну помилку, що, відповідно, дасть можливість і мати інший політичний і юридичні наслідки в Україні.

(Фрагменти. Стенограма «proUA»)

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу