Анатолий Матвиенко:

Меня спросили, будет ли желто-блакытная коалиция? Я ответил: «Будет».

Журналіст: З вихідними усіма. Зараз тайм аут у політиків. Давайте спробуємо побути політологами, зазирнути наперед. Була заява, що Секретаріат буде через прокуратуру робити запит стосовно законності на сході процесів. Коли і як це буде?

Матвієнко: По-перше, треба нам зупинити політиканство, просто спокійно зніматись врегулюванням насущних і наболілих проблем. Авжеж ні в кого немає заперечень, що в тих регіонах, де сьогодні російську мову визнають регіональною, немає ніяких проблем з російською мовою. Я думаю, що це просо інерція виборчої компанії, крім того – бездумна інерція. Оскільки Хартія регіональних мов, чи місцевих мов і мов меншин передбачає захист мов, які зникають. Російська мова не зникає. Це перше.

Друге. Це означає, що має бути дві мови. Державна мова не має бути ущемлена ні на йоту. Таким чином це навантаження на бюджет. Ніхто не знає, що це таке.

А саме головне, що все це не врегульовано законом. Хто і яка процедура встановлення регіональної мови? Вона не визначена, законом не врегульовано. І тому сама ратифікація хартії, це лише перший крок. Потрібно далі врегулювання. Постільки далі це не врегульовано, це викликає запитання в Президента, наскільки це законно і куди ми спішимо?

Журналіст: Власне в чому полягало моє питання, треба врегулювати закон, треба ще раз якось привести до реалії цю норму. Але це все майбутнє. А що робити зараз?

Матвієнко: Спокійно потрібно, щоб Міністерство юстиції, прокуратура відповіли на це питання. Це нормальна реакція Президента – отримати роз’яснення. Крім того, Президент готує сьогодні подання до ВР своє бачення врегулювання цієї процедури. Я якось нещодавно читав одного з губернаторів штатів. Кричущу таку лекцію він прочитав в своєму штаті, як розвалити США. Я чомусь подумав, що сьогодні, коли ми так буквально біжимо за двомовністю, за федералізмом, за необмеженими правами регіонів, то це не що інше, як ми ллємо воду на розвал України. Я веду це до того, що ті, хто так спішить якби ними ідею реалізувати, я звертаюсь до депутатів місцевих рад, маю думку, чи ми політики України, чи ми політики не українські, які сьогодні стимулюють процеси, які можуть бути дуже болючими для України.

Журналіст: А Президент може вносити ясність, якось більш рішуче відреагувати на ці процеси, не більш довгим шляхом подання в прокуратуру, звіт Мін’юсту, а якось швидше, жорсткіше.

Матвієнко: Може. Але для цього, щоб Президент відреагував, потрібно, щоб відповідні адміністрації прийняли рішення. От зараз на рішення ради виконкоми, або адміністрації, там де є це на рівні регіонів, мають приймати рішення по виконанню цього рішення представницького органу влади. І тоді Президент відповідно з Конституцією має право призупинити дії, і звернутися до Конституційного суду. Зараз Конституційного суду немає.

Тепер стосовно того, щоб швидко діяти, безперечно. Можна з кулаками в цю бійку лізти, але ж ми стверджуємо сьогодні демократію. І коли сьогодні будемо толерантними до демократичних процесів і процедур, які врегульовують ці проблеми.

Журналіст: Де межа толерантності?

Матвієнко: Межа толерантності, це національний інтерес. Конституція, це закон. Оце є межа толерантності.

Журналіст: Два місяці в нас виходить, побачимо, наскільки ця межа толерантності?

Матвієнко: Знаєте, дорога дуже розкіш – демократія. Але її відсутність ще дорожча. І тоді ми маємо розуміти, що демократія, це процедура, демократія, це дотримання закону, демократія – це не вседозволеність. І, зрештою, демократія, це те, чим ми маємо навчитись володіти.

Журналіст: Практично, ідеальна теорія. Ви на останньому брифінгу зауважили, що коаліція буде жовто-блакитною. Це був натяк на складову?

Матвієнко: Мене запитали, чи буде жовто-блакитна коаліція? Я відповів: «Буде». Прапор України жовто-блакитний, тому нема тут ніякого підтексту. Це має бути коаліція державницька.

Журналіст: А пан Льовочкин, здається, в останньому інтерв’ю зауважив, що переговори між Партією Регіонів і Нашою Україною йдуть на представницькому рівні, йдуть плідно. То що чекати? Зараз пауза святкова, ні а далі?

Матвієнко: В нас немає політичних фракцій, які прийшли в парламенті поза державами, поза її державними інтересами. І цього не можна допустити. Опозиція це також частина влади. І тому вона не може бути безучасною. Більш того, вона не може бути якась агресивно-руйнівна, вона мусить бути конструктивна. Бо сильна опозиція, це також сильна влада. І я думаю, що ми маємо думати за те, як опозицію, за будь які конфігурації коаліції активно включати в державотворчий процес.

Журналіст: Що запропонувати опозиції?

Матвієнко: Ряд комітетів, які контролюючі є і сьогодні. Я думаю, і бюджетний, це буде вірно. Очевидно, опозиція може мати ряд виконавських і контрольних органів. Очевидно, якщо позиція в залежності від домовленості може бути на якихось посадах в якості заступників, якщо ми є щирі і прозорі в своїй діяльності. Я думаю, що це є нормальні підходи. Я зараз не говорю, хто буде в опозиції, але здається, що це є підхід, який вартий, щоб вести перемовини за будь-яких обставин. А потім я думаю, що за п’ять років формат коаліції буде змінюватися. От я активно це відчуваю. І тому не може бути вічних ворогів. Як і не може бути вічних друзів, цитуючи відомих британських політиків. Мають бути вічні українські інтереси.

Журналіст: От Віра Ульянченко сказала «Київському телеграфу» в інтерв’ю, що вона виступає в широку коаліцію. І назвала склад із чотирьох. Вона радник Президента. Вона виступає за формат, який є заздалегідь нереальним. Тимошенко неодноразово заявляла, що БЮТ, з Регіонами за один стіл не сядуть. Як це розуміти?

Матвієнко: Я особисто не дуже розумію категоричність політика, якщо він є політиком. Ніколи не говори «ніколи». Обмеженість політика або демонстрація політика. Або це свідома конфронтація не на конструктив, а на війну в ім’я всіх інших інтересів, а не українських. І тому коли Регіони заявляють, що ніколи з Тимошенко, а Тимошенко заявляє, що ніколи з Регіонами, то це демонстрація дітей, як посварилися в пісочній ямі. Я ще раз кажу. Те, щодо оцінки таких заяв. А тепер до того, що чи буде вона, чи не буде, очевидно на даному етапі - НІ. Тому це право Ульянченко, це ознака демократії. Вона має право, як депутат, вона поки що депутат, більш того, вона в числі тих, хто можливо буде депутатом і цього скликання, так чому б ні? Їй ніхто не має права заборонити говорити про якісь свої можливі перспективи.

Журналіст: Чому Олег Рибачук не з’являється на прес-конференції?

Матвієнко: Чому? Достатньо ефективно проводить. Сьогодні наприклад на роботі. Ми з ним зустрічалися. Він чергує вихідні дні саме сьогодні. В мене з ним була тривала розмова, що будемо робити з ним завтра, і протягом місяця.

Журналіст: То він будує плани? Він не збирає валізи?

Матвієнко: Будує, і в нас принцип взагалі такий, що залишився один день, а зробити залишилось багато. А потім нічого вічного немає. І якраз Рибачук демонструє достатньо велику толерантність і демократичність, що не можна чіплятися влади, як воша кожуха. Це не робить ніхто з його заступників. Крім того, ми маємо зрозуміти, де ми будемо ефективніші. В тій конфігурації команди, яка зараз влаштовується.

Журналіст: Скільки відсотків зі ста, що зараз він незабаром не буде скоро керувати секретаріатом?

Матвієнко: Не знаю. Це залежить від нього. Яке рішення він прийме, які пропозиції, і він на них погодиться. То це 100%. А якщо інші пропозиції йому не будуть підходити, то це 100%, що він буде працювати. Це питання знову ж таки Рибачука і Президента.

Журналіст: В секретаріаті насправді не знали, що пани Фірташ і Фурсин стоять за Росукренерго?

Матвієнко: Ми і зараз не знаємо, тому що пан Фірташ сказав, що Росукренерго це продовження, чи сателіт, похідна Газпром. І тому, зрештою, вони громадяни України. Але вони не вповноважені представляти Україну. І тому, коли нам нав’язують, щоб українську сторону представляли вони, то є некоректним з російської преси. Тому що мало хто входить в які компанії, являючись громадянином України. Повноваження ніхто їм не давав, і вони їх не отримували.

Журналіст: Мова йде не про повноваження. Мова йде проте, що ці двоє мали і мають причетність до Росукренерго, в Секретаріаті про це знали?

Матвієнко: Ні. Я, наприклад, не знав. Мало того, Росукренерго працювало на ринку при Кучмі і при Кучмі Росукренерго з’явилось на ринку України. Тому Росукренерго, це не творіння нової влади.

Журналіст: Але люди могли мінятися?

Матвієнко: Я не знаю, зрештою я хотів би знати. Але офіційно ніхто на це не відповів. І сказав Фірташ, що він скаже правду. Давайте почекаємо, що скаже Фірташ. Але те, що ніхто з Секретаріату не займається рекомендацією Фірташа або Фурсіна в Росукренерго, так і запереченням, або стимулюванням їхнього там перебування.

Журналіст: Я зрозумів. Але прозвучала фраза, що Росукренерго, як посередника зараз можуть змінити. Зараз прибудовується в такому напрямку стратегія в Секретаріаті, чи це так просто, ідея?

Матвієнко: Поки варилася вся ця суєта, я би так не назвав, оскільки не ми визначали посередника, а Газпром, це його креатура, і це його структура, і це його пропозиція. Ми на його умовах недиверсифікованих постачання газу не маємо особливо можливості вибирати. І коли нам сказали, що там якісь не зовсім сліди, то Президент Ющенко заявив, що давайте відмінимо Росукренерго, давайте іншого, то Христинко сказав, я цитую Христинка: «Від добра, добра не шукають». Тому не ми пропанували Росукренерго, як не ми заперечували, щоб він був замінений на інший. Очевидно це проблема вже 2007 року.

Журналіст: Не будуєте великих стратегій, змін?

Матвієнко: Ні, нам цікава ціна і гарантія.

Журналіст: Як ви можете, як людина, що була в Криму, що керувала Кримом. Політична розкладка зараз вигідна для Криму, чи невигідна?

Матвієнко: Я думаю, що вона не гірша ніж попередня. Може не краща, але і не гірша. Немає таких сталих політичних партій в Криму. Це все є зонтики, якими прикриваються, її стали прагнення завдяки владі вирішувати свої персональні меркантильні матеріальні і амбітні проблеми. Я думаю, що варто говорити вже нарешті, що Крим, це не є якийсь там особливий анклав, що це не є якась там територія з надзвичайно складними умовами. Крим це найперспективніший регіон з точки зору покращення і динаміки розвитку цього регіону. В Криму багатство лежить на поверхні. Головне, аби не в злодійські руки воно йшло, а щоб воно йшло сьогодні контрольоване на аукціонах, давало в бюджет сьогодні прибутків. І ці гроші йшли на розвиток Криму. І якщо ця коаліція буде цьому слугувати, то це буде і Криму і Україні вигідно.

Журналіст: Яка коаліція може вести до такого?

Матвієнко: Думаю, що безперечно ми маємо патріотичне, я б не називав це такими... Тому що гра в сили, там немає сил – повірте мені. Я добре знаю, що Регіони туди пішли всі. Там немає традиційної Партії Регіонів. Там БЮТ пішли, хто відчував, що їм треба пройти. Більш того, там нема імперативного мандату. Я б хотів, щоб нарешті там поєдналися сили, які б хотіли не колотити мутну воду, а дійсно запропонувати програму розвитку Автономії. Я думаю, що це один із пріоритетів Президента, який найближчим часом він задекларує.

Журналіст: Скоріш за все завтра оприлюднять, яких губернаторів завтра звільнять?

Матвієнко: Точно знаю. Це Кіровоградську, Полтавську, Одеську і Житомирську. Тому що голова Житомирської держадміністрації обраний Головою ради області. А крім того є подання прем’єра по Рівненській, по Київській і по Севастопольській. Я думаю, що це позиція Президента, і після відповідних консультацій, він прийме не тільки по цим, а і тим, що є необхідність, рішення. Але чотири регіони – це однозначно.

(Стенограма «НТН»)

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу