Арсений Яценюк:

Если это двигается – обложите налогом. Если перестало двигаться – дайте субсидию.

Шановний пане прем’єр-міністр, шановні колеги-члени уряду, шановні гості. Дозвольте доповісти про економічні результати першого кварталу поточного року.

Ми можемо констатувати про те, що в 1-му кварталі поточного року досягнута тимчасова, хочу підкреслити – тимчасова, макроекономічна стабілізація. Перший квартал об’єктивно не може бути показовим. Одначе, ті тенденції, які відображені в даних статистики, кажуть про досягнення тих цілей, які висловлювалися в листопаді місяці на засіданні Уряду України. Мова йшла про необхідність стабілізації економічної ситуації.

В чому виражається стабілізація? Перше, і основне – це позитивна макроекономічна динаміка, щодо темпів росту валового внутрішнього продукту. ВВП виріс на 2,4%, і, відверто кажучи, він перевищив наші прогнози. В силу того, що був цілий ряд ризиків, на яких я зупинюсь подалі в доповіді, дійсно, такий темп росту валового внутрішнього продукту є надзвичайно позитивним. Те, що стосується промислового виробництва, то необхідно зазначити, що з негативної динаміки на початку року ми отримали незначний приріст 0,2% приросту. І ключовими галузями, що сформували ріст ВВП та промислового виробництва є: будівництво, транспорт, добувна промисловість, АПК та енергетика. Енергетика в першому кварталі взагалі стала рушійною силою економічного зростання.

Що стосується інфляції, то ми хотіли би зазначити, що в Україні є надзвичайно позивні цифри за перший квартал. Вони відображаються в надзвичайно низьких темпах інфляції. Це всього-на-всього 2,7% .

За рахунок чого було досягнуто такі темпи інфляції? В першу чергу не було жодних спекуляцій, не було жодних криз на товарних ринках. Мова йде про постійно стабільну ціну на нафтопродукти. Хотів би тут зазначити, що протягом 5-ти місяців ціна на нафтопродукти не змінювалася і залишалася стабільною, незважаючи на значні коливання на зовнішніх ринках. Тимчасовий шок, який був пов’язаний з ростом цін на цукор, був знівельований у 10-денний термін. Також хотів зазначити, не дивлячись на те, що ціни на Нью-Йорку виросли на 34%.

І третє, дуже важливе питання, це - зерно. Ми спостерігає постійну, помірну тенденцію стабільності цін на зерно, та продукцію його переробки. Більш того, ми забезпечили експорт. І ми забезпечили покриття товарного балансу зерна в Україні.

Які ризики ми сьогодні вбачаємо в макроекономічному прогнозі? І хотів би ще раз підкреслити, що досягнута тимчасова стабільність. Ті глибинні ризики, які існують протягом останніх 10-ти років, неможливо подолати ні в 6-місячній перспективі, ні, навіть, в 2-річній перспективі. Такі ризики можуть бути знівельовані виключно довготривалими структурними економічними реформами.

Що ми відносимо до короткострокових економічних ризиків? Перші – і основне – це стосується газу. Об’єктивно необхідно сказати, що ціни на газ поки що не мали впливу ні на інфляцію, ні на темпи промислового виробництва. У зв’язку з тим, що підняття цін на газ відбулося наприкінці 1-го кварталу, ми відчуємо інфляційний шок і негативний чинник цінової ситуації по газу в 2-му і 3-му кварталі поточного року. У нас є певний лаг, який нам дає можливість констатувати те, що інфляція не перевищить прогнозованих параметрів на початку поточного року. Ми прогнозували 11,4%. Ми не змінюємо свій прогноз інфляції, тому, що ми доволі позитивно оцінюємо інфляцію поточного місяця також. Вона буде помірно низькою.

Наступне питання, ціни на енергоносії на зовнішніх ринках. Ще раз хотів би зазначити, що Україна не є віддаленим сегментом світової економіки, І ми сьогодні гідно стали в чільну кількість учасників глобальної економіки. І таким чином всі шоки мають наслідки і для української економіки. Мова йде про те, що і на Нью-Йорку, і на Лондоні ціни на нафту виросли з 56 до 72 і 74 доларів за барель. Що це означає? Це означає, що газові формули (і хотів би підкреслити) всі газові формули прив’язані до дизеля ( в основному формули на 50 % складаються с дизеля)будуть скореговані. І на зовнішніх ринках об’єктивно буде підніматися ціна не тільки на нафту та нафтопродукти, але ціна буде підніматися на газ та інші суміжні енергетичні продукти. Такий процес також буде мати відповідну інтеграцію і на українську економіку.

Зовнішня кон’юнктура. В короткостроковій перспективі ми також бачимо досить позитивні чинники зовнішньої кон’єктури. В першу чергу, основна продукція українського експорту – металургія – збільшиться в ціні на зовнішніх ринках від 7 до 10%. Одначе, мова йде про короткострокову перспективу. Що стосується перспективи 2007 року, то за оцінками МВФ та СБ, ринок металу є досить валонтильним. І у зв’язку з виходом на ринок Китаю, ціни 2006 року досить важко спрогнозувати (особливо в частині їх суттєвого підняття).

Зовнішня кон’юнктура об’єктивно прив’язана до структури нашого експорту і до експорту як такого. На жаль, в питанні експортно-імпортних операцій справдилися ті прогнози, які ми давали в 4-му кварталі 2005 року. Україна отримала рекордне негативне сальдо торговельного балансу 1,7 млрд. доларів. Більш того. Ми отримали вперше негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. За 2 місяці мінус 0,3 млрд. доларів. Але за квартал ми очікуємо мінус 0,5 млрд. доларів США.

Що стосується фінансового рахунку, то він не перекривався інвестиціями і. власно кажучи, фінансовий рахунок має цифру мінус 0,9 млрд. І я думаю, що за квартал він перевищить мільярд доларів. З чим це пов’язано, і що взагалі твориться на ринку експортно-імпортних операцій? Ключове питання, над яким ми надзвичайно активно почали працювати разом з Державною митною службою дуже конструктивно – це питання імпорту і митної вартості по імпорту. Є цілий ряд прикладів, які виявила митниця разом з Мінекономіки. Наприклад, мова йде про те, що товари, які завозяться в Україну і розтаможуються відповідно до чинних нормативно-правових актів, носять досить суттєву специфічну цінову коньюктуру. Наприклад, жіночі костюми – 1,7 долара митна вартість, жіночі туфлі – 1,5 доларів, електром’ясорубка –13 доларів. Коли ми порівняли ці цифри з цінами внутрішнього ринку, то з»ясували, що мова іде про десятикратні різниці між вартістю реалізації цього товару на внутрішньому ринку і вартістю цього товару при сплаті відповідних митних платежів. І зараз спільна робоча група дуже активно працює по вирішенню проблематики по мінімальній митній вартості. Мінімальна митна вартість прив’язана до цифри відтоку капіталу. Вражаючі цифри по відтоку капіталу: за перший квартал ми оцінюємо відтік капіталу з України близько 3 мільярдів доларів. Тільки за січень і лютий з України “втекло” 2 мільярди доларів США. В аналогічному періоді минулого року ця цифра складала 822 мільйона доларів США. Ми вважаємо, що мова не йде про репатріацію чи повернення інвестицій. Це ніяким чином не пов’язано з поведінкою іноземних інвесторів. Відтік капіталу з України сьогодні носить тільки одні форму – це оплата за недооцінений імпорт. Це схеми, які дають можливість. З використання вартісної системи виводити кошти за кордон і, відповідно, оплачувати недооцінений імпорт. Таким чином, друге питання, яке стоїть на порядку денному – боротьба з відтоком капіталу.

Що стосується експорту і його впливу на макроекономіку. Для макроекономіки об’єктивно 1,7 млрд доларів негативного сальдо – це досить погано. Проте, для бюджетних доходів зростання імпорту є позитивним, у зв’язку з тим, що іде оподаткування як податку на додану вартість, так і імпортним ввізним митом. В короткостроковій перспективі – це добре, в середньо- і довгостроковій –це негативно. Аналогічна тенденція відбувається і по експорту. Темпи росту експорту падають. В короткостроковій перспективі це добре, тому що бюджету не потрібно відшкодовувати ПДВ. Але з макроекономічної точки зору це негативно на економічну стабільність в державі. І мова йде про те, що експортні операції пов’язані в першу чергу з країнами – нашими партнерами.

На жаль, проблеми с Російською Федерацією відобразилися в темпах падіння експорту: по молочній і м’ясній продукції – в 4 і 12 раз відповідно. Що стосується Європейського Союзу, то тут необхідно зазначити наступне: в торгівлі з ЄС темпи падіння експорту за даними українськими (я хотів би зазначити, що в нас є розбіжність між даними ЄС і українськими, що пов’язано з тим, що в минулому році і поза минулому році були суттєві операції щодо незаконного відшкодування ПДВ), за нашими даними обсяг експорту до ЄС зменшився на 6%. Таким чином, основні країни-партнери, і Росія і ЄС, сьогодні мають позитивне сальдо по відношенню до України в торгівлі. З Росією це об’єктивно, тому що, дорожчають енергоносії. З ЄС – це для нас велике питання. В рамках роботи з Європейським Союзом у нас є доручення, щодо підготовки угоди про зону вільної торгівлі. Нам зрозуміло, що Європа буде продавати Україні, але ключове питання, на яке ми маємо відповісти самі собі – що Україна буде продавати Європі. Найбільш важливим питання такого продажу сьогодні може бути енергетика. Все інше потребує дуже суттєвого доопрацювання.

Що стосується структури експортно-імпортних операцій, я хотів би зазначити, що за офіційними даними тільки 1,3% українських товарів експортується до офшорних зон. Все інше експортується через нормальні, якщо дозволите так сказати, країни. Проте, структура поставок товарів і структура розрахунків за поставлений товар не співпадають. Мова йде про те, що, не дивлячись на те, що товар поставляється, наприклад, до країн ЄС, розрахунки за цей товар проходять через офшорні зони. І тут питання лежить не в площині звинувачень тих чи інших структур, а питання повинно лежати виключно в площині законодавчого врегулювання. Якщо це дозволено законом – це має право проходити. Якщо це не дозволено – тоді це треба забороняти і відповідним чином вживати адекватних заходів.

Що стосується державних цінових програм і їхньої ув’язки з державним бюджетом. Ми на доручення прем’єр-міністра провели ґрунтовний аналіз цільових державних програм. Хотілось би зазначити наступне: державні цільові програми в Україні використовуються тільки з однією метою - прикрити використання державних бюджетних коштів. Ефективність державних цільових програм не моніториться. А те що моніториться – не відповідає очікуваним результатам. Більш того, в Україні відсутня повна взаємозалежність між державними цільовими програмами і бюджетним програмами. Іншими словами. Бюджет пишеться під одні програми і цілі, державні цільові програми – під інші. Більш того, в державні цільові програми закладаються за відомо нереальні цифри. Наприклад. У 2001 році була прийнята програма щодо боротьби зі злочинністю. За цією програмою бюджет мав заплатити 3,3 млрд. гривень. Якщо порахувати галузеві програми, то для цих 315 програм не вистачить 5 річних бюджетів України, щоб їх профінансувати.

Що було зроблено за останнє півріччя? Ми хоча б зупинили вал програм. Якщо в 2004 році прийняли 55 програм, то в2005 році їх прийняли лише 12. Програми не містять в собі реформ. І відбувається наступне – пере реформована галузь АПК і недоформована галузь вугільної промисловості можуть спожити енну кількість бюджетних грошей. При цьому результати не будуть досягнуті ніколи. Таким чином, ключове питання – питання “ув’язки” державних програм і програм бюджету, реальність їх фінансування і моніторинг та відповідальність за виконання цих програм. До речі. Не можу не зупинитись на доброму прикладі, щодо фінансування і здійснення видатків як таких. На превеликий жаль, сьогодні можна констатувати, що інвестиційної складової в бюджеті сьогодні не має. Вона з кожним роком скорочується. Темпи падіння близько 4% і яскравим прикладом цього є використання коштів “Криворіжсталі”. Сьогодні “Криворіжсталь” не мала ніякого відношення до розвитку української економіки. Вона мала відношення виключно до фінансування соціальних видатків.

Що стосується державного сектору. Хотів би зазначити наступне: держсектор сьогодні виконує квазіфіскальну роль. За рахунок держсектору ми намагаємося закривати ті чи інші бюджетні прогалини. Я наведу два приклади, які стосуються навантаження на держсектор. Ми порахували. Скільки платять податків державні компанії і державні монополії. В середньому, податкове навантаження сягає від 14 до 16%. Податкове навантаження в реальному секторі економіки складає всього 5%. Таким чином ми говоримо про те, що ми порушуємо конституційний принцип рівності. Якщо всі форми власності рівні, то чому державний сектор має платити в три рази більше, ніж платить реальний сектор економіки і навпаки?

Наша позиція по держсектору полягає в наступному: він повинен використовуватися виключно як стимул для інвестицій і інновацій. І виконання квазіфіскальної і квазісубсидійної функції не притаманне і не повинно бути притаманним держсектору економіки...

Що стосується повноважень державних органів виконавчої влади в рамках управління держсектором. Ми вважаємо, що міністерства не можуть управляти об»єктами державної власності. Це є непритаманна функція для центральних державних органів виконавчої влади. Яскравим прикладом цього є те, до чого ми догосподарювалися. За 5 останніх років завдяки “плідній роботі” міністерств по управлінні держсектором, у нас порушено 1778 справ про банкрутство держпідприємств. Це є чудова цифра наших наслідків господарювання за останні 5 років.

Що стосується митної вартості. Разом з митницею ми пропонуємо ввести “наскрізну накладну”. Мова йде про те, що необхідно терміново змінити форму транспортної накладної. І в даній накладній необхідно вказувати номер вантажної митної декларації за якою розмитнювався той чи інший товар. За наявності відповідної бази даних і за наявності відповідних можливостей ДПА і митниці, ми зможемо від слідкувати цей товар на всьому протязі його реалізації. Навіть якщо при його розмитненні заплатили в 10 разів менше, ніж мали заплатити, то внутрішні податки таким чином будуть скомпенсовані. Це суттєво спростить роботу податковим органам і це дасть можливість оподатковувати те, що має оподатковуватися.

Тепер що стосується оподаткування. Ключова проблема сьогодні української економіки – це оподаткування через спрощену систему оподаткування. Ми перевели фактично весь імпорт на спрощену систему оподаткування – 200 грн в місяць, незалежно від того, хто і скільки товару продав. Якщо ви навіть продали товару на 10 млрд. гривень, на наступний квартал ви просто переходити на т. з. загальне оподаткування. Спрощена система оподаткування може працювати виключно у сфері надання побутових послуг. Все інше, що стосується спрощеної системи оподаткування – є не що інше, як перекладання податкового навантаження на інші сектора і створення зверхдоходів у сфері роздрібної торгівлі. І уникнення від оподаткування...

Наступне питання – земля. Коли ми кажемо про інвестиції, ми оцінюємо їх темпи росту в 1-му кварталі на рівні 0,8 млрд. доларів. Це позитивна тенденція. Але основним об’єктом інвестицій повинна бути земля. І ми повинні сьогодні відверто сказати – в Україні земля купується і продається. Інше питання, що за законом, виявляється, у нас заборона на приватизацію землі. І як такого ринку немає. Якщо ми хочемо створити ще один тіньовий ринок додаткового капіталу – давайте тоді тримати землю і забороняти її приватизацію. Якщо ми хочемо реальних інвестицій, прозорого ринку і капіталізації держави – негайно треба прийняти рішення щодо створення прозорого ринку і продажу за реальними цінами землі...

Питання трудових ресурсів і демографічної ситуації воно об’єктивно не може бути відображено в підсумках 12-го кварталу. Але тут треба зазначити наступне - населення старіє, а молоді від’їжджають закордон. Тому це прив’язано до збільшення видатків Пенсійного фонду і негативно впливає на загальну ситуацію в країні вцілому.

Хотілось би зазначити наступне: економіка потребує реформ. Економіка потребує жорстких, інколи радикальних, але в першу чергу – продуманих і ефективних реформ. Не реформ заради реформ. Економіка потребує руху. І тут я би хотів завершити свій виступ словами Рональда Рейгана яким чином він охарактеризував співвідношення економіки і роль уряду в економіці: “Якщо це рухається – обкладіть податком. Якщо це продовжує рухатися – зарегулюйте, а якщо це перестало рухатися – дайте субсидію”. Можна додати тільки четверте – подумайте, може йому й не треба рухатися. Дякую за увагу.

(Стенограмма «proUA» )

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу