Олександр Чорноволенко (НУ-НС) та Олексій Плотніков (ПР) з багатьох економічних питань майже одностайні
Павло КАЛАШНИКОВ: Сьогодні наша програма буде присвячена більше економічним питанням, ніж політичним, попри те, що моїми гостями і співрозмовниками є народні депутати. Це Олексій Плотніков, народний депутат, фракція ПР, та Олександр Чорноволенко, народний депутат, фракція НУ-НС. Доброго ранку, панове. Олексій ПЛОТНІКОВ: Доброго ранку. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Доброго ранку. Павло КАЛАШНИКОВ: Моє перше запитання досить лаконічне, але хотілося би з’ясувати ваші настрої з цього питання. Пане Олексію, оцінка стану української економіки на сьогодні? Скажімо, у вигляді діагнозу. Як у нас – стабільно, погано, перманентно, стагнація чи невимовно гарно? Олексій ПЛОТНІКОВ: Це не є коректним взагалі робити спроби оцінити національну економіку якимсь діагнозом. В принципі, якщо давати таку загальну макрооцінку, то зберігається тенденція економічного макрозростання, тут нема абсолютно якихось перешкод для цього. Якщо так визначати позитиви. Що стосується негативів, то найбільша загроза – це інфляція. Це і показники першого місяця, це і перші кроки нового уряду. Тобто, головні загрози для держави – це інфляція. Я не чіпаю питання газу, питання зовнішніх певних чинників. Але є велика ймовірність, що при тому, що буде відбуватися зростання, всі ці зростання доходів, зростання інші грошові будуть знищені інфляційними тенденціями. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Я би сказав так, що наша економіка стабільно зростає, починаючи з надзвичайно низького стартового рівня. Що стосується інфляції, то я абсолютно згоден з оцінкою пана Плотнікова з єдиною поправкою, що мова йде не про перший місяць цього року, а про тенденцію принаймні другої половини 2007 року, і ми про це неодноразово попереджали, що інфляція була розкручена ще тоді. А щодо того, яка буде тенденція по соціальних показниках, то інфляція з’їдає, але вона би з’їдала і без соціальних виплат, бо соціальна складова не головна в цій інфляції. Треба сказати, що соціальна політика коаліції, уряду, президента призводить до того, що принаймні найбільш бідні верстви населення за рахунок певних соціальних компенсацій, в тому числі і виплат по вкладах до Ощадбанку, мають урівнюються в можливостях з більш забезпеченими слоями. Тобто, оця соціальна несправедливість більше лягає на більш забезпечених, це правильно, вони частково компенсують менш забезпечених. І це правильна політика уряду і коаліційної більшості. Павло КАЛАШНИКОВ: Я так зрозумів, панове, що у вас є спільна точка зору, на чому в першу чергу треба зосередитися всім економістам у державі. Це на подоланні інфляційних процесів. З огляду на це не можу не почати обговорювати документ, який був нещодавно оприлюднений у ЗМІ, який, за повідомленнями журналістів, містить 16 сторінок, це перелік з 53 заходів, які мають допомогти Україні побороти інфляційні процеси. Тобто, йдеться про той план антиінфляційних заходів. Аналізуючи цей документ, мої колеги журналісти говорять про те, що там є кілька напрямків. Перший – це бюджетна економія. Йдеться про те, що буде переглянуто дефіцит бюджету при внесенні змін до держбюджету України, і буде встановлено не більше 2% від ВВП. Зокрема, можна буде говорити про те, що будуть переглянуті деякі видаткові статті у держбюджеті на цей рік. Це правильний напрямок, пане Олексію, якщо брати лише цей напрямок. Олексій ПЛОТНІКОВ: Лише цей напрямок спрацює, якщо робити бюджетну економію на соціальних виплатах. Тобто, інфляцію розбовтують соціальні виплати. Якщо бюджет фінансує, наприклад, будівництво мостів чи розвиток національної економіки, чи будівництво нових заводів, наприклад, умовно кажучи, це не той напрямок, що розбовтує інфляцію. Тобто, якщо за рахунок бюджетної політики спробувати стримувати інфляцію, то треба обмежувати соціальні виплати. Це те, що відноситься до непопулярних заходів, які використовуються у світі. Тобто, я не думаю, що враховуючи тенденцію президентських виборів, враховуючи те, що теперішній прем’єр однозначно йде на президентські вибори, що будуть зроблені кроки для того, щоб обмежувати соціальні виплати. Тобто, з точки зору реалістичності виконання цього напрямку це дещо сумнівно. Павло КАЛАШНИКОВ: Дозвольте політичне уточнення. Ви сказали, що чинний прем’єр іде на президентські вибори. Коли це було сказано? Олексій ПЛОТНІКОВ: Ні, я не цитую чинного прем’єра. В принципі, зрозуміло, давайте гіпотетично, зрозуміло, що піде на президентські вибори. Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Олександре, до вас питання те ж саме з приводу бюджетної економії. Але пан Олексій сказав, що доцільно було би провадити цю економію, враховуючи те, що основний напрямок цієї економії має зосередитися на соціальних виплатах. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Я так зрозумів, він не зовсім так сказав. Він сказав, що основним заходом – це є соціальна економія, економія на соціальних потребах. Я би так не сказав. Це один з можливих, але є й інші. Наприклад, управлінський витрати, наприклад, витрати на силові структури, оборонні витрати. Тобто, дуже багато є джерел економії, які б змогли не завдавати удар найбільш незахищеним верствам населення, разом з тим вони дозволили б певну стриманість щодо бюджетних витрат. Я думаю, що уряд разом з бюджетним комітетом і всією ВР, сподіваюсь, вона запрацює, знайде при коректуванні бюджету при прийнятті змін і доповнень можливість не виходити за рамки 2% бюджетного дефіциту, і при тому не урізати, а навпаки нарощувати соціальні програми. Павло КАЛАШНИКОВ: Ось в цьому у вас є певне стратегічно різне бачення. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Я не думаю, що стратегічне. Це скоріше емоційне. Я в більшості, він в опозиції. Павло КАЛАШНИКОВ: А економіка, мабуть, не терпить емоційності. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: А економіці дуже добре, коли є опозиція і є більшість, і вони час від часу міняються місцями, бо інакше вона повернеться до того рівня, яка вона в нас була до 90-о року. Павло КАЛАШНИКОВ: Рухаємося далі. 2 напрямок того плану, про який я говорив, це подолання інфляції за рахунок стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку. Пане Олексію, зокрема йдеться про розширення імпорту товарів за рахунок зниження ввізного мита. Це ефективно? Оскільки з’явиться дешевий товар. Це ж не означатиме, що люди менше купуватимуть і заспокояться. Вони просто будуть більше купувати. Олексій ПЛОТНІКОВ: Це дуже складне запитання, враховуючи те, що в нас був досвід, коли у 2005 році були зняті обмеження на імпорт, і саме з 2005 року той самий уряд, та сама прем’єр-міністр, у нас почалося від’ємне сальдо платіжного балансу. Тобто, якщо ми зараз буде ще стимулювати й імпорт, ну що, в нас буде ще більше, скільки в нас – 4 млрд. доларів від’ємне сальдо? Буде ще більше від’ємне сальдо. Тобто, з цієї точки зору це не є нормальним для країни рівня України, все ж таки це не США чи, наприклад, якась розвинена країна. Для України не є нормальним показник такого великого від’ємного сальдо. Тобто, стимулювати конкуренцію – це нормально. Стимулювати конкуренцію за рахунок внутрішнього виробництва – це нормально. Але стимулювати за рахунок того, що буде стимулюватися імпорт – це не є нормальним. Якщо запрацюють механізми вступу в СОТ, я все ж таки сподіваюсь, що буде ратифікована певна угода і до кінця року чи з другого півріччя Україна вже буде отримувати механізми СОТівські, то, в принципі, і так піде імпортна дешева якісна продукція, тобто, з цієї точки зору це і так буде стимулюватися. Але якось примусово, додатково стимулювати імпорт – це знову ж таки сумнівний шлях, це більш, ніж сумнівний шлях для того, щоб розглядати це як шлях до стримування інфляції. Павло КАЛАШНИКОВ: Але так само гіпотетично, як ми говорили про політику, давайте скажемо зараз гіпотетично, що ми набудемо повноправного членства в СОТ і почнемо жити в цих умовах, якими живуть країни, які входять до цього торгівельного клубу. Це так само певним чином нам додасть деяких відсотків інфляції? Олексій ПЛОТНІКОВ: Я не думаю. Ні, членство в СОТ не додасть нам відсотки до інфляції, це дещо по-іншому. Знову ж таки, давайте більш реально ставитися до того. Якщо в нас там є дедлайн ратифікації 4 липня, це не означає, що з 5 липня вже повноцінно функціонуватимуть механізми СОТ. Є певний період, коли вони реально запрацюють, коли дійсно піде продукція більш дешева і якісна, яка йде вже після членства в СОТ і багато чого іншого. Тобто, не треба так примітивно ставити, що тільки ми ратифікували, наступного дня все тут наступає велике щастя. Павло КАЛАШНИКОВ: Зрозуміло. І великої біди так само не наступить. Олексій ПЛОТНІКОВ: Про ці домовленості можна дискутувати, але знову ж таки це не наступить раптово 5 числа, якщо 4 ми ратифікуємо, то 5 або то, або то. Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Олександре, подолання інфляції за рахунок стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку. Як ви бачите реалізацію цього завдання. Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Щодо сальдо, то очевидно, що його треба покращувати, це очевидно, і очевидно, що це треба робити не за рахунок обмеження імпорту, за рахунок збільшення експорту. Але це залежить від багатьох факторів. І вони один з одним не дуже якраз і пов’язані. Як один із засобів, він дійсно можливий в тому плані, що будь-яка конкуренція покращує ситуацію, і будь-яка монополізація погіршує. Це ми знаємо по тій же сфері наших комунальних послуг тощо. Тому це можливий варіант. Щодо вступу в СОТ, то, безумовно, це абсолютно позитивне явище для України, погано, що так пізно. Слава Богу, що взагалі вступили. Добре буде, коли Росія ще з нами вступить. І нарешті – головний здобуток від вступу в СОТ буде подальше інтеґрація до світової і європейської економіки. Ми розпочали переговори щодо єдиного економічного простору з країнами ЄС. Це теж крок на вступу до ЄС. І взагалі до покращення української економіки. Павло КАЛАШНИКОВ: Це початок дуже тривалого процесу? Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО: Ні, я думаю, що це досить швидко буде. Це не так буде, як створення єдиного економічного простору з Росією. Там більш серйозні партнери в цьому плані. Я думаю, що це скоро буде. Павло КАЛАШНИКОВ: Рухаємося далі. 3 напрямок антиінфляційного фронту – це валютно-монетарний. Звісно, коли ми говоримо про валютно-монетарний фронт, то відразу згадуємо про ті заяви чи перестороги, чи навпаки – спростування і дезавоювання з приводу можливої ревальвації гривні. Ревальвація як факт може розцінюватися як дієвий спосіб зупинення інфляції, оскільки, я, готуючись до ефіру, зустрічав інформацію про те, що аби збити інфляцію хоча б на 1%, треба хоча б на 10% змінити курс гривні до долара. Олексій ПЛОТНІКОВ: Я хотів навести цю статистику. Тобто, у підручниках є такий показник, і дійсно можна дещо знизити інфляцію, ревальвуваши національну одиницю. Якщо дивитися по січню, то буде інфляція у річному вимірі, наприклад, 16%. Якщо ставити мету досягти інфляцію не 16%, а 15%, але при цьому ревальвувавши національну одиницю, я не думаю, що рівень 15 чи 16 – це такий вже й високий показник. Якщо виходити з показника 0,5 чи 1% - о! Дійсно, якби у нас інфляція була, умовно кажучи, 1% на рік, а ми прагнули чомусь зробити її 0,5%, тоді можна було б ревальвувати. Тобто, це було більш вагомо. Але якщо йде вибір 15% чи 16%, ревальвація не призвете до таких відчутних наслідків. Але зробити більш дорогою національну грошову одиницю – це травмувати експортерів… Павло КАЛАШНИКОВ: Повертаємося до попереднього напрямку. Олексій ПЛОТНІКОВ: Так, якщо подивитися, що майже 60% ВВП у нас це експорт, якщо подивитися, що в нас фактично експортно орієнтована національна економіка, тобто, травмувати експортну орієнтацію національної економіки за рахунок того, що трошки-трошки знизити інфляцію, щоб не 16, а 15 – це вкрай некоректно чи вкрай нерозумно. Павло КАЛАШНИКОВ: А от трохи жорсткішими зробити умови видачі споживчих кредитів, діяльність кредитних спілок?… Олексій ПЛОТНІКОВ: А це вже питання інше. Дійсно, кредити розбовтують інфляцію. Це перше питання. Можна, крім цього працювати зі ставкою рефінансування. Тобто, сугубо банківське регулювання – це абсолютно нормально. Обмеження на споживчі кредити –це абсолютно нормально. Ви знаєте, що це зараз дуже розповсюджена практика, можна отримати кредит, не надаючи жодних документів. Тобто, в цьому плані монетарні заходи я підтримую. Але з точки зору ревальвації – це не є той шлях, який призведе до суттєвого обмеження інфляції. Олексій Плотніков, народний депутат, фракція ПР, та Олександр Чорноволенко, народний депутат, фракція НУ-НС.
|
